1,4-Діоксан

ПАХУЧІ РЕЧОВИНИефірний

Сім ароматівОдин із них дивиться на вас

Верхні нотиПіраміда
—Сила
—Стійкість
—Походження
Зразок
1
Верхні ноти
Визначення

1,4-Діоксан — безбарвна рідина, діоксан з атомами кисню в положеннях 1 і 4, зі слабким, м’яким ефірним запахом.

ЕФІРНИЙ
Type
Інгредієнт
Інструменти
Піраміда
ВВерхні ноти
СНоти серця
ББазові ноти

Запах

Пахне ледь уловимо ефірно, з дуже солодким, м’яким і трохи алкогольним характером.

Докладно

Ідентичність

Його номер CAS — 123-91-1, формула — C₄H₈O₂, а молекулярна маса — 88,11 г/моль. Це діоксан з атомами кисню в положеннях 1 і 4, а також летка органічна сполука й неполярний розчинник.

Це безбарвна рідина.

Запах

Пахне слабко ефірно, з дуже солодким, м’яким і дещо алкогольним характером. Запах слабкий і за низьких концентрацій загалом необразливий. Запах також м’який, ефірний і трохи приємний.

Поширення в природі

Трапляється в Opuntia ficus-indica та Zingiber mioga.

Отримання

Його можна отримати з бета,бета-дихлоретилового ефіру обробкою лугом. Про промислове виробництво в США вперше повідомили 1951 року, а напівпромислові кількості були доступні 1939 року. Це токсичний побічний продукт, що утворюється під час синтезу поверхнево-активних речовин, які використовують у готових косметичних засобах. Він слугує розчинником для ацетату целюлози, етилцелюлози, бензилцелюлози, смол, олій і восків.

Властивості

Кипить за 101,5 °C при 760 мм рт. ст. і плавиться за 11,75 °C. Температура займання — 18 °C. Він трохи щільніший за воду й розчинний у воді, його пари важчі за повітря, і він схильний до автоокиснення з утворенням пероксидів.

Безпека та IFRA

Жоден стандарт IFRA у 51-й поправці не охоплює сам цей матеріал. Його назва INCI — Dioxane, номер EC — 204-661-8. Він зареєстрований за REACH. Його застереження щодо небезпеки: H225 — легкозаймиста рідина й пара, H319 — серйозне подразнення очей, H335 — подразнення дихальних шляхів і H350 — можливе виникнення раку, сигнальне слово — Danger. Це канцерогенна речовина.

Отримання й хімія

Спосіб отримання

Його можна отримати з бета,бета-дихлороетилового етеру обробкою лугом. Про промислове виробництво в США вперше повідомили 1951 року, а напівпромислові кількості були доступні вже 1939 року. Це токсичний побічний продукт, що утворюється під час синтезу поверхнево-активних речовин, які використовують у готових косметичних засобах. Він слугує розчинником для ацетату целюлози, етилцелюлози, бензилцелюлози, смол, олій і восків.

Формула
C₄H₈O₂
CAS
123-91-1
Зовнішній вигляд
Прозора безбарвна рідина
Статус IFRA
Див. примітку

Стандарту IFRA для самого матеріалу немає (51-ша поправка)

Фізичні властивості
Температура кипіння
101 °C
Температура плавлення
12 °C
Температура спалаху
18 °C

У парфумерії

Це органічний розчинник із дуже солодким, м’яко-ефірним запахом.

Форми випуску
синтетичний

Див. також

4 ноти

Джерела

7
  1. 1,4-DioxanePubChem
  2. 1,4-Dioxane: chemical classification recordChEBI
  3. Arctander, Perfume and Flavor Chemicals: odour descriptions (Pyrfume archive)Pyrfume
  4. 1,4-Dioxane: organisms it is reported in, with the papersWikidata (LOTUS natural products data)
  5. IFRA Standards, 51st AmendmentIFRA
  6. 1,4-Dioxane: cosmetic ingredient recordEuropean Commission, CosIng
  7. 1,4-Dioxane: substance recordEuropean Chemicals Agency