Рослина
Curcuma aromatica — багаторічна рослина, що росте в тропічних і субтропічних регіонах. Її широко культивують у Китаї, Індії та Японії. Стебло сягає близько 20–30 сантиметрів заввишки. Її кореневища мають своєрідний аромат і кремовий колір.
Олія
Ефірну олію отримують із коренів Curcuma aromatica. Її хімічний склад різниться залежно від регіону вирощування. Вона розчиняється у спирті й не розчиняється у воді. Олія кореневищ із Північно-Східної Індії містила камфору (32,3%), курцеренон (11,0%) та 1,8-цинеол (5,5%). Олія сухих кореневищ із Японії містила куркумол (35,8%) та 1,8-цинеол (12,2%). Олія свіжих кореневищ із Юйліня, Китай, містила курдіон (50,6%) та гермакрон (9,5%).
Кластерний аналіз олій кореневищ виявив три кластери. Один кластер має відносно високу концентрацію камфори. В іншому переважає курдіон, за ним іде 1,8-цинеол. Третій містить значні концентрації ar-куркумену та β-куркумену.
Застосування
Дика куркума слугувала косметичною рослинною сировиною в Південній Азії та прилеглих регіонах. Кореневища часто використовують як кулінарний інгредієнт, а в традиційній медицині — для лікування шкірних захворювань і як антибактеріальний засіб. Дику куркуму також широко застосовують в етнічних косметичних продуктах. Як кулінарний інгредієнт її використовують в обмежених кількостях як натуральний харчовий барвник. Свіже стебло з квітами й листям, зрізане до належного розміру та форми, можна використовувати як квіткову прикрасу інтер’єру у вазі до 10 днів.